Нюанси анулювання реєстрації платників ПДВ. Як себе захистити?

Близько 90% анулювань реєстрації платника ПДВ відбувається через пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Що особливого у великому за обсягом листі ДПСУ від 13.06.2012 р. №16393/7/10-1417/3381 «Щодо анулювання реєстрації платників ПДВ»?

Давайте спочатку згадаємо ст. 184 Податкового кодексу України*, у якій зазначені підстави для анулювання платника ПДВ. Умовно їх можна поділити на дві групи:


1) добровільне анулювання;

2) примусова ліквідація (за рішенням податкового органу).

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПКУ примусово анулюють реєстрацію платників ПДВ на підставі підпунктів «г» та «ж».

За пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПКУ анулювання відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органові ДПС декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту. Тут усе зрозуміло.

Але згідно з «підступним» пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПКУ анулювання відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців є запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Оцей «запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу» теж є підставою (часто незаконною) для анулювання реєстрації платників ПДВ з ініціативи податкових органів.

Як себе захистити? Важливо знати алгоритм, за яким держреєстратор має виконувати запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Такий алгоритм передбачений Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. №755.

Згідно з ч. 11 ст. 19 Закону №755 суб’єкт господарювання зобов’язаний подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов’язаний надіслати рекомендованим листом протягом п’яти робочих днів з дати, установленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки (ч. 12 ст. 19 Закону №755).

І тільки у разі неподання юридичною особою такої картки протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей за датою, встановленою для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (абзац перший ч. 14 ст. 19 Закону №755).

Тобто якщо є рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ і платник ПДВ знає, що вищезазначена процедура порушена, слід звертатися до суду.

У разі безпідставного та незаконного анулювання реєстрації платника ПДВ суд, як правило, виносить правильне рішення на користь платника. У позовній заяві одразу міститься інша вимога – відновити підприємство платником ПДВ з дати анулювання. І це логічно. Але ДПСУ це не влаштовує, і у своєму листі від 13.06.2012 р. №16393/7/10-1417/3381 податківці посилаються на сумнівне Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів від 07.11.2011 р. №1394 та зареєстроване у Міністерстві юстиції 29.11.2011 р. за №1369/20107.

Підпунктами 5.6.2, 5.6.3 Положення №1394 передбачено, що у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платникові ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість попереднього на підставі реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» та рішення про скасування анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання попереднього є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, податковий орган видає їй нове Свідоцтво (за новим номером) замість попереднього у такому самому порядку, як і при перереєстрації. При цьому дата повторної реєстрації платником ПДВ змінюється на дату попередньої реєстрації, а дата анулювання останнього Свідоцтва попередньої реєстрації змінюється на дату початку дії першого Свідоцтва повторної реєстрації платником ПДВ.

Тобто ДПСУ вважає, що якщо суд визнає незаконним анулювання платника ПДВ, то тільки з ДАТИ рішення суду підприємство відновлюється платником ПДВ. А скільки може тривати судовий розгляд, ми знаємо. Випадають цілі періоди, у яких підприємство може бути позбавлене права бути платником ПДВ.

На нашу думку, така позиція ДПСУ не є законною. Бо якщо суд визнає незаконність анулювання реєстрації платника ПДВ, то все має повернутися до попереднього порядку.

Так от, отой величезний за обсягом лист ДПСУ від 13.06.2012 р. №16393/7/10-1417/3381 якраз про те, що не можуть суди відновлювати «реабілітованих» платників ПДВ з дати ухвалення рішення про їх анулювання працівниками ДПС.

Як зазначається у листі, 30.05.2012 р. відбулося засідання круглого столу з питань однакового застосування норм Податкового кодексу України за участі суддів Вищого адміністративного суду України, апеляційних та окружних адміністративних судів, на якому заступником начальника відділу забезпечення роботи четвертої судової палати Вищого адміністративного суду України Поляничко А.О. висловлено думку про те, що предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є не будь-які акти суб’єкта владних повноважень, а виключно ті, які породжують права та обов’язки. Також представник ВАСУ зазначив, що при розгляді питання про визнання недійсним рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ є передчасним задоволення вимог у частині зобов’язання ДПС України поновити платника у відповідному реєстрі.

Тобто, найімовірніше, відтепер суди ухвалюватимуть рішення не на користь платників податків.

Чому анулювання реєстрації платника ПДВ таке відчутне? Згідно з попередньою редакцією п. 184.7 ст. 184 ПКУ (чинна до 01.07.2012 р.) «якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов’язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону».

Норма була не проста, але ми до неї звикли. А згідно з новою незрозумілою редакцією п. 184.7 ст. 187 ПКУ (чинною з 01.07.2012 р.) «якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону».

Як бачимо, законодавці «приплели» сюди ще й послуги. Та й чи не постане питання, щоб і за попередньою оплатою нараховувати собі зобов’язання? Ризиків багато. Тому слід бути уважним навіть у дрібницях і виконувати вимоги законодавства.

Також зверніть увагу на слушну ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.02.2102 р. №к-9991/68251/11, у якій розглянуто випадок, за яким держреєстратор уніс запис про непідтвердження відомостей про юридичну особу, але не дотримався процедури, передбаченої ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. №755.

ВАСУ визнав правомірність вимог платника ПДВ.

Бухгалтерам слід бути дуже обережними і намагатися уникати ризиків та мінімізувати будь-які підстави для анулюванням реєстрації як платника ПДВ.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *