«Перехідні положення» Податкового кодексу

Перехідні положення ПК

Підрозділом 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України передбаченo важливі особливості справляння податку на прибуток підприємств.

На що слід звернути увагу?

По-перше, методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», публікується до 1 квітня 2011 року та набуває чинності з 1 січня 2012 року. Суб’єкти господарювання – платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць, починаючи зі звітних періодів 2012 року.

По-друге, з першого квітня 2011 року платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий – четвертий квартали 2011 року.

безнадійна та сумнівна заборгованості

Згідно з пунктом 5 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України норми п. 159.1 ст. 159 Кодексу, у яких йдеться про врегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості, не поширюються на заборгованість, що виникла у зв’язку із затримкою оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до першого квітня 2011 року. З метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця такої заборгованості здійснюється до повного її погашення чи визнання безнадійною у такому порядку:

- порядок урегулювання сумнівної заборгованості, щодо якої заходи із стягнення розпочато до першого квітня 2011 року.

Платник податку – продавець зобов’язаний збільшити дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу витрат або відшкодованої за рахунок страхового резерву, якщо протягом податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) суд не задовольняє позову (заяви) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позову (заяви) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення заборгованості або її частини;

б) сторони договору досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди у межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законом, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

На суму додаткового податкового зобов’язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов’язання. Пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення витрат, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов’язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати її укладення.

Якщо в майбутньому (з урахуванням строку позовної давності) такий продавець звернеться до суду, то він має право збільшити витрати на суму оскаржуваної заборгованості.

Якщо платник податку оскаржує рішення суду в порядку, встановленому законом, збільшення доходу, передбачене цим пунктом, не відбувається до прийняття остаточного рішення відповідним судом.

Платник податку – покупець зобов’язаний збільшити доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день з дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом «а», поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповіді на претензію, надіслану продавцем, у строки, встановлені законом.

Строки, визначені абзацом «б», застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи з примусового стягнення боргу.

Збільшення доходу покупця не відбувається щодо заборгованості (її частини), яка погашається покупцем до настання строків, визначених абзацами «а» чи «б».

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), то він збільшує витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає її погашення.

Заборгованість, попередньо віднесена до складу витрат або відшкодована за рахунок страхового резерву, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкових зобов’язань як покупця, так і продавця у зв’язку з таким визнанням.

передоплата і валові доходи

Згідно з пунктом 7 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після першого квітня 2011 року в частині їх вартості, оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Витрати не визначаються щодо товарів (результатів робіт, послуг), отриманих (наданих) після першого квітня 2011 року, у частині їх вартості, оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до цієї дати, якщо ці аванси були враховані платником у складі валових витрат на дату їх оплати, а також у період перебування на спрощеній системі оподаткування.

На жаль, у Кодексі не врегульовано ось що: якщо відвантаження товарів (надання робіт, послуг) відбувається уже після першого квітня, то, зрозуміло, що є доходи; але не сказано, що є і витрати. А встановлена ця норма тільки для тих, хто переходить з єдиного податку на загальну систему оподаткування. Згідно з абз. 3 п. 7 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України «для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, одночасно з визнанням доходів від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на загальній системі оподаткування до складу витрат включається собівартість таких товарів, робіт, послуг, що склалася в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, пропорційно сумі визнаних доходів».

Для решти норма не встановлена. Хоча, на нашу думку, не може бути доходів без витрат.

операції лізингу за договорами оренди житла з викупом

Згідно з пунктом 9 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України відображення в обліку з податку на прибуток підприємств операцій лізингу за договорами оренди житла з викупом, укладеними після першого квітня 2011 року, але не пізніше 31 грудня 2020 року, здійснюється в такому порядку:

- підприємство-орендодавець збільшує суму доходів на суму нарахованого фізичній особі орендного платежу (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди);

- підприємство-орендодавець збільшує суму витрат звітного періоду на частину собівартості об’єкта оренди, яка так відноситься до загальної собівартості цього об’єкта, як сума нарахованого у цьому періоді фізичній особі орендного платежу (у частині орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди) до загальної суми орендних платежів (у частині орендних платежів, що надаються в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди), що будуть нараховані за весь період оренди;

- передача житла фізичній особі в оренду з викупом не змінює податкових зобов’язань підприємства-орендодавця;

- передача житла у власність фізичній особі після закінчення строку дії договору оренди житла з викупом або достроково за умови повної сплати орендних платежів (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди) не змінює податкових зобов’язань підприємства-орендодавця.

звільнення від обкладення податком на прибуток

Кодекс не лише містить положення про податкові канікули, а й передбачає звільнення від оподаткування. Хто звільняється від обкладення податком на прибуток? Згідно з п. 15 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування:

- прибуток виробників біопалива, отриманий від його продажу;

- прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;

- прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування, визначених ст. 7 Закону «Про альтернативні види палива» для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива, одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України.

Згідно з пунктом 16 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий ними від господарської діяльності з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, що здійснюється відповідно до Закону «Про газ (метан) вугільних родовищ».

Згідно з пунктом 17 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року, звільняються від оподаткування:

а) прибуток суб’єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях категорій «п’ять зірок», «чотири зірки» і «три зірки», у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація будівель і споруд;

б) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості (група 17 – група 19 КВЕД ДК 009:2005), крім підприємств, які виробляють продукцію з давальницької сировини.

При цьому на перехідний період до 1 січня 2012 року для підприємств легкої промисловості, які на час набрання чинності положеннями цього Кодексу мають укладені договори про виробництво продукції з давальницької сировини, термін виконання яких закінчується протягом встановленого періоду, дозволяється застосовувати положення зазначеного пункту;

в) прибуток підприємств галузі електроенергетики (клас 40.11 група 40 КВЕД ДК 009:2005) від продажу електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;

г) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) промисловості;

ґ) прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності (підклас 35.30.0, клас 35.30, група 35.3, розділ 35 КВЕД ДК 009:2005), а також від проведення ними науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (підклас 73.10.2, клас 73.10, група 73.1, розділ 73 КВЕД ДК 009:2005), які виконуються для потреб літакобудівної промисловості;

д) прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу (класи 29.31 і 29.32 групи 29.3 розділу 29 КВЕД ДК 009:2005).

Згідно з пунктом 18 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

Згідно з пунктом 19 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2016 року, не включаються до доходів суми коштів або вартість майна, отримані суб’єктами кінематографії (виробниками фільмів) та/або суб’єктами мультиплікації (виробниками мультиплікаційних фільмів) і спрямовані на виробництво національних фільмів.

Але, як і у випадку з податковими канікулами, скористатися звільненням від оподаткування зможуть не всі. Є чергові обмеження*.

*Пункт 21 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України:

«21. Підпункти 15 – 19 цього підрозділу застосовуються з урахуванням такого:

- суми коштів, що вивільнені від оподаткування, спрямовуються підприємствами – платниками податку на збільшення обсягів виробництва (надання послуг), переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов’язаних з основною діяльністю такого платника податку, та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, і сплату процентів за ними;

- з метою оподаткування суми вивільнених від оподаткування коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат;

- порядок цільового використання вивільнених від оподаткування коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

- у разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу».

справляння єдиного та фіксованого податків

Підрозділом 8 «Перехідних положень» Податкового кодексу України встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва Указ Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» та абзаци шостий – двадцять восьмий п. 1 ст. 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України:

а) податок на прибуток підприємств;

б) податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – підприємців);

в) податок на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг з місцем їх надання на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6%;

г) земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;

ґ) плата за користування надрами;

д) збір за спеціальне використання води;

е) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

є) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2) нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються суб’єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» або фіксований податок відповідно до абзаців шостого – двадцять восьмого п. 1 ст. 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. №3-92 «Про прибутковий податок з громадян», у порядку, визначеному Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

3) єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету у розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають переказуванню до цих бюджетів згідно з нормами Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» та Закону «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.

Тобто за січень, лютий та березень має відбуватися розподіл єдиного податку як для фізичних осіб – спрощенців, так і для юридичних осіб – платників єдиного податку. Адже частина єдиного податку зараховується до держбюджету, а частина – як сплата єдиного соціального внеску.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *