Розділ ІІІ Податкового кодексу. «Основні засоби»

Розділ ІІІ Податкового кодексу. «Основні засоби»

Податковий кодекс, основні засоби

Розглянемо великий блок у розділі ІІІ Податкового кодексу «Основні засоби».

Згідно з пп. 14.1.138 ст. 14 Кодексу «основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зношенням та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)».

Зверніть увагу: у 2011 році критерій вартості основних фондів залишається у розмірі 1000 грн. І тільки з першого січня 2012 року він становитиме 2500 грн.

Щодо основних засобів введено суттєві новації. Згідно зі ст. 145 Кодексу основні засоби поділено на 16 груп (див. таблицю) замість колишніх чотирьох. По суті, це ті самі групи, що і в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Відмінність полягає у тому, що у правій колонці таблиці 1 (класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів) встановлені мінімально допустимі строки корисного використання. Тобто строк використання окремих груп основних засобів не може бути менший, ніж це встановлено ст. 145 Податкового кодексу.

Наприклад, для будівель мінімально допустимий строк корисного використання – 20 років. Якщо за обліковою політикою підприємства він становить 15 років, цей строк не годиться для податкового обліку.

Одразу виникає запитання, що робити з колишніми чотирма групами. Досі у нас був облік за групами, а не пооб’єктний облік. Про те, як перейти на пооб’єктний облік станом на перше квітня 2011 року, написано у п.6 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України*. Хоча на практиці зробити це майже неможливо, оскільки пропонується зовсім інший підхід.

Станом на перше квітня 2011 року слід провести інвентаризацію. Тобто має бути підтверджена фактична наявність тих основних засобів, які значаться на балансі в бухгалтерському обліку. Маємо первинну чи дооцінену вартість, маємо суму зношення і ці дані переносимо у податковий облік. Але тут є особливості.

По-перше, до переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, проведеної після 1 січня 2010 року.

По-друге, не забувайте визначення основних засобів. Це матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності. Невиробничі основні засоби перенести ми не зможемо.

Тепер за даними бухгалтерського обліку основні засоби переносимо у податковий облік. При цьому якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

*Пункт 6 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України:

«6. Для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати».

Увага! Стаття в електронному вигляді не доступна. Тільки для передплатників!

Оформити передплату на журнал можна, заповнивши форму нижче

Будь-ласка, в формі замовлення нижче вказуйте справжні дані!
Поля відмічені зірочкою - обов'язкові для заповнення!

Платник (назва організації або ПІБ) (*)

Будь ласка, вкажіть повне ім\'я!
Email (*)

Вкажіть, будь-ласка, Ваш email!
Номер телефону (*)

Укажите, пожалуйста, Ваш номер телефона для связи!
Поштова адреса (*)

Будь-ласка, вкажіть Вашу поштову адресу!
Термін передплати (*)

Вкажіть, будь-ласка, бажаний термін передплати!
Мовна версія (*)

Invalid Input

  

Додати коментар


Захисний код
Оновити