10 років тому банкам звеліли переходити на нові стандарти бухобліку. Не набагато пізніше на новий бухоблік переповзла і решта. Словом, пора підбивати підсумки.
Як ми і попереджали (див., наприклад, «Галицькі контракти» №43/96, с. 69–70; «Урядовий кур’єр» №41–42/97, с. 11; «Голос України» №44/97, с. 13; «Бухгалтер» №19/99, с. 1; №21/99, с. 37; №23/99, с. 14; «Дзеркало тижня» №5/2000, с. 1 і 7), нічого доброго не вийшло.
Старий бухоблік помер, а новий практично ніде, – окрім винятків, які лише підтверджують правило, – належно не застосовується. Ну максимум – просто перенумерували рахунки. Якщо ж скажуть, що стандарти наші повністю хоч би тільки прочитали, скажімо, 20% бухгалтерів, – не повірю. Ось 4–5% –це інша річ.
І тепер, коли бухобліку загрожує чергове оміжнароднення, а саме перехід з П(С)БО на МСБО, який відрізняється від чинного обліку, мабуть, не менше, ніж нинішній від попереднього радянського, всім уже однаково. Як не ведуть (по-справжньому) облік за національними стандартами, так не вестимуть його і за міжнародними. А від того, що мертвий бухоблік перевертається в труні, нікому (або, точніше, майже нікому) ні холодно ні гаряче.
В ім'я чого ж була ця реформа? Заради чого занапастили бухоблік?
Заради його прозорості?
Ги-ги. Будь-яка інша (вдумливіша) реакція буде принизливою –і для нас, і для читачів.
Заради припливу інвестицій?
І, хе-хе, де вони?
І чи не дивно було при нашому оподаткуванні та при нашій корупції вважати, що річ тут у «не тому» бухобліку?!
Якщо чесно, однак, то, лякаючи 10 років тому усім тим, що вже сталося, ми все ж сподівалися, що так не буде. Ми думали, що згущуємо фарби заради того, аби воно не пройшло. А воно – пройшло, і фарби, як виявилося, навіть гірші
Що ж, якщо вже зовсім відверто, то це не найгірша кара, заслужена нашим народом за рабську безмовність. Що з нами схочуть зробити... ні, вже будемо зовсім чесні: що з ВАМИ схочуть зробити, те й зроблять. Як би ми тут не тріпалися...
* О. С. Пушкін, «...Вновь я посетил...».
