За висновками господарського суду Донецької області у справі №9/70пд від 20.08.2009 р. наявність генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями) не звільняє сторони від обов'язку отримати індивідуальну ліцензію відповідно до приписів пп. «в», «г» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і не перетворює укладений кредитний договір на законний.
А згідно із пп. «в», «г» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, у тому числі, операції щодо:
- надання й одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;
- використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.
Згодом було ухвалено постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009 р. у справі №9/70пд, яку було скасовано згідно з постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2009 р. Єдине, що рятує валютні кредити в Україні, – це те, що законодавством не встановлено межі перевищення термінів і сум таких кредитів. Це втішило НБУ, про що свідчить лист від 07.12.2009 р. №13-210/7871-22612. Але якщо валютний кредит можна отримати, то без ліцензії його не можна погашати, адже використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує індивідуальної ліцензії... А погашення кредиту відбувається шляхом платежу. І це на території України відбувається без ліцензії, бо є постанова НБУ про Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, яка, виявляється, вища за Декрет...
