За яких умов до особи застосовується заборона за наслідками проведення майнової перевірки

01.15.Cayt-proverki-doverennostey_largeЗа яких умов до особи застосовується заборона за наслідками проведення майнової перевірки (частина восьма статті 3 Закону України «Про очищення влади»)?
Закон «Про очищення влади» від 16.09.2014 р. №1682-VII (далі – Закон) визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.
Згідно з частиною третьою статті 1 Закону протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Відповідно до частини восьмої статті 3 Закону заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 – 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
В силу частини п’ятої статті 5 Закону перевірці підлягають:
1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;
2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі — декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 – 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Пунктом 3 Порядку № 1100 проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2014 року за № 1385/26162 (далі – Порядок № 1100), визначено, що загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з’ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 – 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з’ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
порівняльному аналізі наявної інформації з метою з’ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 – 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов’язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою (далі – висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Отже, заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються на підставі визначених статтею 3 Закону критеріїв, за умови відповідності яким до особи можуть бути застосовані такі заборони.
Підтвердження законності джерел набуття доходів та відповідність вартості майна (майнових прав) цим доходам виключає застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, відповідно до критерію, передбаченого частиною восьмою статті 3 Закону, у зв’язку з тим, що така заборона застосовується у разі встановлення перевіркою:
— недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або
невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях,

у разі, якщо таке майно (майнові права) було набуте (набуті):

— за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 – 10 частини першої статті 2 цього Закону,
— за відсутності підтвердження законних джерел набуття доходів.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 5 Закону саме керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади в порядку, передбаченому вказаною частиною. Тобто якщо з висновку вбачається відсутність законності джерел доходів за час перебування особи на вищезазначених посадах до такої особи застосовується заборона і вона підлягає звільненню керівником органу перевірки.
Якщо у висновку зазначено про виявлення недостовірних відомостей щодо майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 – 10 частини першої статті 2 цього Закону, та з вказаного висновку не можна дійти однозначного висновку про підтвердження/непідтвердження законності джерел набуття доходів, орган перевірки одноразово звертається із запитом до органів ДФС з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації (пункт 35 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16 жовтня 2014 року).
Водночас Мін’юст зазначає, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз’яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
За інформацією офіційного сайта Міністерства юстиції України

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *